Краєзнавчий підхід  у викладанні історії та позакласній роботі

Майбутня доля України
залежить від Вас, тому
треба вчити, знати і любити
історію свого народу.
                        М.Грушевський  

      Ці слова стали лейтмотивом районного методичного об’єднання вчителів суспільних дисциплін, що відбулося на базі Полянського НВК  Хотинського району  3 квітня 2014 року  з проблеми: «Краєзнавчий підхід  у  викладанні  історії та  позакласній роботі».
     Першими шанованих гостей зустріла директор НВК Івасюк Орися Миколаївна із юними краєзнавцями. Розпочалася робота  із  візитки-презентації школи, в ході якої учасники  зібрання мали нагоду   ознайомитися із історією становлення та розвитку Полянського НВК, з його досягненнями та здобутками. Візитку підготувала педагог - організатор Мельник С.В.
     Питання краєзнавчої роботи в нашому закладі  поставлено на належному рівні. Над ним  працює  ввесь  колектив. Учителі суспільних дисциплін стали свідками того, що не дивлячись на те, що засідання методичного об’єднання істориків, але до роботи задіяний  ввесь  педагогічний колектив, всі класи, а також залучаємо і батьків.
     Школярі початкової ланки освіти досліджували історію рідного села Поляна й висвітлили це у стінгазетах: «Моє рідне село», «Історія села», «Наймиліша серцю лісова галявина», «Краєвиди нашого села» (класоводи: Банар  К.К., Гуйван Н.С.,Ткач Г.Д., Балахтар Т.Н.).
    Учні 5 класу на відкритому уроці історії України вивчали: «Парки і сади України. «Софіївка» в Умані та «Качанівка» на Чернігівщині», який провела Балахтар Ю.С., вчитель вищої категорії, старший учитель.
     «Найважливішим явищем у школі, найповчальнішим  предметом, взірцем для учнів є сам учитель. Він – уособлений метод навчання» – ці слова А.Дістервега можна з повним правом віднести на адресу Юлії Сергіївни.
    У своїй методиці Балахтар Ю.С. на занятті вдало використовує особистісно орієнтований підхід на кожному етапі уроку: кожного учня вона включає до активної розумової діяльності, яка зумовлюється проблемним викладанням нового матеріалу, самостійними роботами різного характеру, закріпленням та осмисленням одержаних знань тощо. 
     Урок – продуктивний, продумано використання різних форм та методів навчання, які сприймаються та  розуміються учням, забезпечують уміння долати  зовнішні та внутрішні бар’єри у процесі розв’язування творчих нестандартних завдань.
      Своєрідний  початок   уроку, його нетрадиційний хід створюють ситуацію незвичайності, викликають у вихованців  інтерес. Проблемні ситуації спонукають школярів до вираження власних суджень. Юлія Сергіївна уміло пов’язує матеріал уроку із сучасністю, висловлює своє розуміння проблеми, що встановлює між нею та учнями стосунки довіри, породжує атмосферу єдності, щирості. Між  учителем і учнями існує взаємна повага та довіра – фактор,  який  сприяє якісному засвоєнню знань.
     Використання  на уроці ІКТ (мультимедійна дошка із завданнями, показ слайдів «Софіївка» в Умані, заповідник  «Качанівка» на Чернігівщині, перегляд відеоматеріалів «Мандруємо разом. Софіївка» і  «Качанівка»)  є потужним інструментом для подання інформації  у різноманітній формі. Міжпредметні зв’язки, робота з підручником, з картою «Заповідні території України», унаочнення, таблиці, дидактичний, роздатковий матеріал,  словникова робота, використання кросворду, робота з додатковою літературою — все це  підвищувало ефективність вивчення нового матеріалу школярами. Всі  ці види роботи пробуджують  у п’ятикласників інтерес  до самостійної пізнавальної діяльності, розвивають логічне мислення, активізують творчі здібності, виробляють уміння систематизувати і узагальнити  вивчений матеріал, формують навички самостійної роботи з додатковою історичною літературою.
     Засвоєння учнями нового матеріалу залежить від живого слова вчителя: розповідь, шкільна лекція чи бесіда. Але під час пояснення вдало продумано послідовність питань. Особлива увага учасників семінару була звернена на вміння Балахтар Ю.С. звертатися до учнів за відповідями. Відчуття контакту із співбесідниками: запитання послідовно «нанизуються», а вчитель в цей час схоплює і осмислює різні відтінки думки учнівських відповідей, швидко, творчо, адекватно реагуючи на них і за потреби вміло змінюючи формулювання запитання. 
        Не будемо забувати слова талановитого угорського математика Дьордя  Пойа: «Гарних методів існує рівно стільки, скільки існує талановитих педагогів».             
     Формування національної свідомості у школярів має ґрунтуватися   на глибоких знаннях народного,  національного, духовного, морального та культурного надбань  нації.
     Одним із основних завдань навчально-виховного процесу у Полянському НВК є виховання любові і поваги  до України, до  свого народу, шанобливого ставлення до історичного минулого рідного  краю.
    Вихованці 7 класу досліджували минуле і сучасне  Буковинського краю,  Хотинщини, рідного  села Поляна.
      Майстерно була представлена літературна композиція  «Моє село – мальовничий куточок  Буковини», яку організувала класний керівник  7 класу, вчитель світової  літератури  Тихенька Н. Ф.
     Яскравим доповненням стала виставка робіт майстрині по вишивці села Поляна, вчительки Глушко Олени Степанівни.
     Справжню насолоду присутні отримали від зустрічі на святі з художником, лауреатом державної премії України Миколою Панасовичем  Мельником. Гості поринули в живу, задушевну розмову із майстром –живописцем, вихідцем із села Поляна.    
    Учні 9 - 11 класів провели екскурсію чудовим дендрологічним парком, рідкісних кущів і дерев, який посаджено та виплекано вихованцями закладу та відвідали кабінет екологічних знань під керівництвом вчителя екології Мельника Д.С. З великою цікавістю присутні слухали розповіді екскурсоводів, які закликали не забувати історію рідного краю, любити природу та гордитися своїми  здобутками, берегти наше довкілля.
    Свято закінчилось…Гості повільно залишали зал, начебто не хотіли  втрачати родинне відчуття, яке оселилось у їхніх душах.    І подумалось про те, що такі заходи дуже потрібні, адже це уроки життя,  уроки духовності, які торкаються серця кожного. І дотримання звичаїв, традицій насамперед формує почуття спільного минулого, а  отже, і  майбутнього.
    Отже, історичне краєзнавство є важливим засобом підвищення якості знань учнів з предмета в нашому закладі, воно відкриває широкі можливості для самостійної діяльності учнів, для пошуку, дослідження і навіть до невеликого відкриття. Це пробуджує у школярів глибокий інтерес до історії краю, країни, викликає потяг до знань.
    Заключним етапом зібрання вчителів суспільних дисциплін стало проведення круглого столу з проблеми: «Краєзнавчий підхід у викладанні історії та позакласній роботі», який  організувала та провела методист методкабінету управління освіти, молоді та спорту Хотинської райдержадміністрації Василенко Г.М. Вона наголосила на актуальності даної проблеми у теперішній час. Далі звернула увагу на те, що краєзнавство відіграє важливу роль в реалізації принципів навчання й виховання на місцевому матеріалі. Без глибоких знань історії рідного краю неможливо формувати великі людські почуття:  любов до рідної землі, мови, до звичаїв та традицій, національної гордості та патріотизму.
    Учасники засідання  районного методичного об’єднання  обмінялися думками та враженнями від почутого і побаченого під час проведення заходів, обговорили та прийняли рекомендації щодо краєзнавчого підходу у викладанні історії та позакласній роботі.
    Високий науково-методичний рівень організації та проведення засідання районного методичного об’єднання вчителів суспільних дисциплін  в Полянському НВК став дієвим стимулом для вчителів історії та права району до подальшої творчої роботи. 

                                                               Гуйван Г.М., заступник директора з НВР 
                                                               Полянського НВК Хотинського району