Дзвени над минулим і над прийдешнім,
Поклич ти в останнє нас на урок.
Дзвени над дитинством, з яким ми прощаємось,
Веселий і сумний останній дзвінок…

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне й водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду — чудові літні канікули. А сумне, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунав для наших найстарших учнів — одинадцятикласників.
Прощальною мелодією пролунав останній дзвінок для 
12 випускників школи.
Шкільні роки називають найкращими роками, а Останній дзвоник –  символ дитинства, що проходить. Це вже не чергова лінійка, це прощання з дуже важливим етапом життя і зустріч з невідомим і таким загадковим майбутнім. Саме тому Останній дзвоник – трішечки сумний день, у який на щічках багатьох випускників, учителів і батьків  блищать сльози. Але сльози ці – чисті, а сум – приємний, змішаний з очікуванням того, що чекає попереду. 
По-сімейному тепло й, водночас, урочисто до всіх присутніх звернулася директор школи Сіногач Н. Л.,  яка вручила атестати, нагородила грамотами педагогів, вручила подяки батькам та висловила найщиріші  вітання та побажання учням. Подяки та грамоти учням за активну участь у житті школи вручала заступник директора з навчально-виховної роботи Козак Л. М. Багато вітань було присвячено випускникам школи. 
У свою чергу,  випускники  щирими віршами подякували вчителям за здобуті знання. Молодші школярі також вітали випускників та всіх присутніх піснями та танцями. 
На завершення свята у небо злетіли повітряні кульки з побажаннями і мріями одинадцятикласників. Тож бажаємо мирного неба й щасливої життєвої дороги любим випускникам, гарних канікул і нових звершень у новому навчальному році  учням, педагогам.