БЕЗ МОВИ НЕМАЄ КРАЇНИ

            Нашій мові більше семи тисяч років. Довгий життєвий шлях, тернистий, политий слізьми та кров’ю її вірних носіїв. Проте, завдяки щирій любові простого народу, відданості вчених мужів, безкорисливості меценатів наша мова, українське слово гідні найвищої похвали та  визнання.
             З метою виховання любові до рідної землі, мови, українського народу  та  народних традицій у  загальноосвітній школі № 1 м. Хотина в урочистій атмосфері було відзначено День української писемності та мови. Переповнена актова зала розмістила й учнів – початківців, і старшокласників, батьків та педагогів. «Без мови немає народу» - просто, але так точно і правдиво було названо свято. 
               Ліричні акорди, таємничо-містичний голос за лаштунками сповістив усіх, що спочатку було слово… Так, усе на землі почалося зі слова, з нього вийшла й людина.
               А далі – безмежне море щирих, до болю щемних слів про красу рідного слова, його просвітителів. Особливо теплими, душевними видалися всім слова, сказані учнями 2 та 3 класів, які завершили свій виступ словами: «Без мови немає країни, мову, як матір любіть!». Пісню про українську вишиванку подарувала усім Оля Дралюк, про трагічну історію мови повідали також учасники колективу «Крок вперед» своєю хореографічною композицією «Добро і Зло».
          Неперевершеним майстром гострого, дотепного українського слівця є , безперечно, Павло Глазовий. Старшокласники теж долучилися до заходу і , як справжні драматичні артисти, інсценізували гуморески «Освідчення», «Суперечка» та «Наші хлопці». Кумедний вигляд мали хлопці-негри, що досконало володіють українською мовою (П. Глазовий «Наші хлопці»), наречений, що, почувши «красномовство» своєї дівчини, передумав іти до загсу (П. Глазовий «Освідчення»). Глядачі не були пасивними спостерігачами свята, а його активними учасниками: брали участь у конкурсі скоромовок, виправляли помилки мовлення. Звичайно, господарями свята були ведучі – Сметаніна А., Дудка А. (9 кл.) та ще зовсім юні дебютанти – Майданський І. (2 кл.) і Каланча В. (1 кл.). Погляд усіх глядачів був прикутий до таких ще малих, але симпатичних, чепурних і серйозних ведучих. Цей екзамен малята склали на відмінно! А завершилося свято колективним виконанням «Гімну української мови», що звучав не просто офіційно, а тепло та чуйно. Байдужих не було!
          Сподіваємося, що українське слово, почуте на заході, утвердило думку, що немає нічого ближчого для людини, ніж її родина, Батьківщина, а теплішого слова, ніж рідне, годі й шукати!

                                                        Адажій Наталія Петрівна,
                                                        вчитель української мови та літератури 
                                                        Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст.№1